Зміст діяльності психологічної служби коледжу

Психологічна служба є частиною системи освіти, тому її основні завдання і функції виходять з місії системи освіти, задекларованих у статті 6 Закону України «Про освіту», принципів гуманістичного характеру освіти, пріоритету загальнолюдських духовних цінностей, життя та здоров’я людини, свободи розвитку особистості та адаптивності системи освіти до рівня і особливостей розвитку особистості. Відповідно, місія психологічної служби полягає у забезпеченні розвиваючого характеру освіти, тобто психолого-педагогічних умов для успішного вирішення завдань навчання та розвитку.

Основною метою діяльності психологічної служби є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я студентів та викладачів.

Основні завдання психологічної служби:

– сприяти повноцінному розвитку особистості, створення умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку та подальшого професійного вдосконалення.

– забезпечити індивідуальний підхід до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічної характеристики;

– здійснювати профілактику і корекцію відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку студентів.

 Завдання психологічної служби:

• Сприяння захисту честі і гідності студента та допомога кожному у соціалізації й адаптації до соціального середовища шляхом оптимального розвитку його потенційних можливостей.
• Сприяння збереженню психологічного здоров’я студентів та формування здорового способу життя. Сприяння розвитку здоров’язберігаючих напрямків роботи у освітньому середовищі.
• Виявлення індивідуальних особливостей студентів з метою визначення порушень у процесі виховання, навчання та надання допомоги.
• Робота зі студентами 1-х курсів з метою надання допомоги під час адаптації до навчання.
• Робота з обдарованими студентами;
• Забезпечення психологічного супроводу студентів, які мають девіантну та делінквентну поведінку та профілактика їх правопорушень.
• Психокорекційна та розвивальна робота зі студентами ВУЗу.
• Профілактична та просвітницька робота з метою попередження попередження насильства в освітньому середовищі.
• Підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу: консультативна та просвітницька робота з викладачами, батьками, студентами.
• Здійснення психологічного супроводу інклюзивної освіти.

Шановні батьки та педагоги, запам’ятайте!

• Якщо діти живуть в умовах постійною критики, вони навчаються осуджувати.
•  Якщо діти живуть в умовах ворожнечі, вони навчаються насильству.
•  Якщо дитину постійно висміювати, вона навчається зневажати себе.
•  Якщо дітей постійно соромити, вони навчаються почувати провину.
•  Якщо діти живуть в умовах толерантності, вони навчаються терплячості.
•  Якщо дітей підтримують, вони навчаються впевненості в собі.
•  Якщо вчинки дітей схвалюють, вони навчаються самоповаги.
•  Якщо діти живуть в умовах справедливості, вони навчаються бути справедливими.
•  Якщо діти живуть у безпеці, вони навчаються довіряти.
•  Якщо діти живуть із визнанням, вони навчаються дружелюбності.
•  Якщо дитина живе в любові, вона зможе любити.

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

• Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
• Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
• Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
• Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.
• Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.
• Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
• Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
• Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
• У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні, та намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
• Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише  собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

Протидія булінгу