Пам’ять – нескінчена книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано червоно-чорним кольором. Читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбувано слова про голод. Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду. А так вмирала майже вся Україна.

Напередодні вшанування пам’яті жертв голодомору, 23 листопада 2016 р., викладач суспільних дисциплін Люзняк Олеся Ігорівна підготувала і провела з студентами груп ГРС-161 та КСМ-161, виховну годину «У пам’ять про скорботний тридцять третій»

Присутні в залі студенти були ознайомлені з історичними передумовами виникнення голодомору, з політикою більшовиків проти українського народу. Наводились цифри кількості жертв – біля 10 млн. осіб.
Ведучі Бабак Наталія і Міткевич Юліана (група ГРС-161) зачитували спогади очевидців цих подій. Факти вражали…

Студенти, які приймали участь Гончарук О.О., Ватральська А.В., Мазур А.В. та Заводовський Б.В. – декламували вірші приурочені цій трагедії.



Також працівниками бібліотеки, була представлена книжкова виставка «Чорна сповідь моєї Вкраїни», яка розповідає про жахливі часи голодомору. Особливу увагу було приділено «Національній книзі-пам’яті жертв голодомору 1932-1933 р. в Україні». Бібліотекар Гуменна Л.В. зробила коротку анотацію цього унікального видання. Найважливіше, що є на сторінках цієї книги – це назавжди закарбовані імена наших співвітчизників, які стали жертвами злочину.


Виховний захід сприяв поглибленню знань студентів з історії рідного краю, вихованню почуття співпереживання. Прищеплення любові та поваги до української землі та свого народу.