Кам’янець-Подільський фаховий коледж
індустрії, бізнесу та інформаційних технологій

Юридична служба

Головна / Юридична служба

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ

У зв’язку з прогресивним зростанням досить вагомої проблеми стосовно поводження з дітьми 19 січня 2019 року набув чинності Закон України № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Так, відповідно було доповнено Закон України «Про освіту» та Кодекс про адміністративні правопорушення України новими пунктами, які відтепер регулюють дане питання.

Булінг (цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг. Так, доповненою статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 гривень до 1700 гривень) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо ці дії вчинив неповнолітній від 14 до 16 років, штраф повинні будуть сплатити батьки.

Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 гривень до 3400 гривень) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Перший випадок покарання за новим законом.

05 лютого 2019 року винесена постанова Бориспільського міськрайонного суду стосовно покарання за новим законом про боулінг.

За знущання над дівчинкою поплатилася учениця Бориспільської ЗОШ № 7. Школярка виклала у Instagram непристойні фото іншої дівчинки, чим могла бути завдана шкода психічному здоров’ю потерпілої. На суді винуватиця свою провину визнала і просила суворо не карати. Це стало пом’якшуючою обставиною при призначенні покарання.

За дану розвагу школярки, її матері прийшлось заплатити штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в сумі разом із судовим збором склало 1234 (одна тисяча двісті тридцять чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.

Досить поширеною проблемою серед учнів, студентів є пропуск занять.

13 вересня 2017 року Постановою Кабінету Міністрів України затверджений Порядок ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів.

Даний порядок визначає, що у разі відсутності учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин заклад освіти невідкладно надає відповідному територіальному органу Національної поліції та службі у справах дітей дані таких учнів для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом їх прав на здобуття загальної середньої освіти.

Причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною медичною довідкою закладу охорони здоров’я або письмовим поясненням батьків (одного з батьків) учня чи інших законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або учня (для повнолітніх учнів), що зберігаються в його особовій справі протягом поточного навчального року.

У разі відсутності учнів без поважних причин протягом 10 робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин, після повідомлення закладу освіти у відповідні служби, спершу здійснюється роз’яснювальна робота з батьками.

В разі повторного пропуску занять учнем, його батьків уже можуть притягнути до адміністративної відповідальності за ухилення від виховання дитини. Покарання передбачається у вигляді штрафу. На даний час штраф в цьому випадку є досить невеликим – від 17 до 51 гривні, але сорому доведеться натерпітися.

Найважчим видом покарання за даний проступок є позбавлення батьківських прав за ухилення від виконання своїх обов’язків. Дане покарання наступає після досить тривалої та непростої судової процедури і застосовується воно у випадку вичерпання всіх попередніх видів покарання.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) ТА ЗАСОБИ БОРОТЬБИ З ДАНОЮ ПРОБЛЕМОЮ

Світова статистика каже, що цькування щорічно зазнають понад 150 мільйонів дітей. Це майже кожен другий учень віком від 13 до 15 років. А за даними ЮНІСЕФ, торік в Україні 24% дітей назвали себе жертвами булінгу. При цьому 40% постраждалих нікому не розповідали про це. З кожним роком даний процес набуває системності.

У зв’язку з прогресивним зростанням досить вагомої проблеми стосовно поводження з дітьми 19 січня 2019 року набув чинності Закон України № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Так, відповідно було доповнено Закон України «Про освіту» та Кодекс про адміністративні правопорушення України новими пунктами, які відтепер регулюють дане питання.

Закон України «Про освіту» визначає, що булінг (цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім’ях.

Зазвичай об’єктом знущань (жертвою) булінгу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність.

Найчастіше жертвами булінгу стають діти, які мають:

  • фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення опорно-рухового апарату, фізично слабкі;
  • особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні;
  • особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту;
  • недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;
  • відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);
  • деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);
  • знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні;
  • високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;
  • слабо розвинені гігієнічні навички (неохайні, носять брудні речі, мають неприємний запах).

За даними U-Report, 49 % підтвердили, що вони піддавалися булінґу, а саме через: зовнішність, стать, орієнтацію, етнічну належність.

Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами.

Найпоширенішими формами булінгу є:

  • словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
  • образливі жести або дії, наприклад, плювки;
  • залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;
  • ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
  • вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.
  • фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);
  • приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

Види булінгу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) й електронного (кібербулінг) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

70 % знущань відбуваються словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та ін. На жаль, кривдник часто залишається непоміченим і непокараним, однак образи безслідно не зникають для «об’єкта» приниження.

Фізичне насильство найбільш помітне, однак становить менше третини випадків булінгу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін.).

Найскладніше зовні помітити соціальне знущання — систематичне приниження почуття гідності потерпілого через ігнорування, ізоляцію, уникання, виключення.

Нині набирає обертів кібербулінг. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії або зроблені в роздягальнях чи вбиральнях.

Кібербулінг набув поширення з появою мобільних телефонів та інтернету. У цьому випадку “зброєю” булера стають соціальні мережі, форуми, чати чи мобільні телефони тощо.

Булер може вдаватись до анонімних погроз, дзвінків з мовчанням, переслідування, тролінг чи просто знімати на відео знущання інших, щоб потім поширити це в мережі.

Жертви булінгу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінг вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

  • неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
  • негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули навчання;
  • неадекватне сприймання реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
  • девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Булінг є абсолютно неприпустимим. Він не повинен розглядатися просто як “період дорослішання”. Наукові дослідження і досвід постійно підтверджують, що булінг – це серйозна проблема, яка має далекосяжні наслідки для учнів, які причетні, їх родин, ровесників і найближчої громади. У дітей, що є жертвами, або тих, що застосовують булінг проти інших дітей, або й тих, що є водночас жертвами і нападниками булінгу, існує ризик виникнення чисельних емоційних проблем і проблем поведінки і стосунків з людьми. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише в процесі навчання, але й протягом усього їх подальшого життя.

Нагальна потреба запровадити антибулінгове законодавство в України виникла давно, але тільки нещодавно державний сектор почав звертати увагу на дану проблему.

Розширення інтернет-аудиторії та поширення смартфонів дали можливість середньостатистичному українцю ознайомиться з проблемою цькування в усіх її жахливих проявах.

Одним із найгучніших прикладів булінгу в Україні стало побиття дівчатками-підлітками чотирнадцятирічної школярки Поліни Малоштан у Чернігові в серпні 2017 року. Приводом для бійки правоохоронці назвали викрадення мобільного телефону.

Інші підлітки, які стояли поруч, ніяк не втручалися в конфлікт, а навпаки – під’юджували школярок і знімали все на відео. Жертву врятувало тільки те, що пенсіонерка побачила побиття і викликала поліцію.

Процес побиття дівчини показаний у відеоматеріалах, розміщених у соцмережах очевидцями бійки, й згодом розтиражованих численними інтернет-ресурсами.

Унаслідок нападу Поліна потрапила до лікарні. У дівчини тоді діагностували струс мозку, травму очей, а ще вона обрізала волосся, оскільки його підпалили запальничкою. Через рік дівчина зустрілася з журналістами ТСН та розповіла про теперішній стан свого здоров’я. «Почалися великі проблеми з очима: спочатку упав зір, а тепер стало все вискакувати там – капіляри і грижа», – пояснила дівчина.

Лише одній із шістьох кривдниць Поліни було 18 років, решті не виповнилося й 14 років.

За рік розслідування суд не покарав жодного винного в побитті. Як розповів адвокат Поліни, Сергій Нестеренко, підсудні чудово знають, що потрапляють під амністію, а щодо старшої повнолітньої кривдниці, Євгенії, скоро може вийти термін давності.

7 грудня 2017 року в Київському ліцеї податкової та рекламної справи № 21 школярі зламали хребет однокласнику Максиму Черникову, а відео побиття опублікували у Viber.

Максим перейшов до ліцею восени 2017 року й одразу став жертвою цькування з боку однолітків. За словами хлопчика, над ним неодноразово знущалися, а 7 грудня 2017 року побили у шкільному коридорі. У лікарні виявили набряк спинного мозку і забій грудної клітки. А через чотири дні встановили і остаточний діагноз – перелом хребта.

Адміністрація навчального закладу запевняла, що працівники установи, які не встежили за порядком на перерві, були покарані. Однак мама Максима стверджує, що цього не відбулось, і як доказ наводить файли із Viber, де колишні однокласники Максима публікують відео знущань з інших учнів.

Наприкінці липня 2018 року в Одесі на Черемушках біля покинутого дитячого садка і школи № 69 група підлітків жорстоко побила 15-річну дівчину.

Причиною побиття став хлопець, який раніше зустрічався з однією із нападниць. Він розірвав із дівчиною стосунки та почав залицятися до потерпілої. Спочатку суперниці з’ясовували стосунки словесно, а через кілька днів ображена дівчина разом із подругами накинулася на ровесницю.

Учасники події знімали знущання на телефони. Дівчину били ногами, руками у голову, живіт, повалили на землю, принижували і тягали за волосся. Жертва безпорадно плакала і закривала обличчя руками. Весь процес супроводжувався ненормативною лексикою, криками і відбувався в присутності неповнолітніх «глядачів».

Про жорстоке побиття стало відомо завдяки волонтерці Катерині Розкидній. Вона розповідає: отримала ролик з анонімного джерела і вирішила оприлюднитиу соцмережі.

З огляду на те, що на відео вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Слідство триває.

Йдеться не тільки про фізичне насильство, воно може бути і психологічним. Так, приміром, у школі Харкова № 151 на святкуванні кінця чверті ученицю 6-го класу Діану поставили перед дошкою і сказали, що для неї немає торта. Справа в тому, що її мама не здала гроші на солодощі.

«Освіта є найважливішою складовою побудови мирного і безпечного суспільства, але мільйони дітей в різних куточках світу почувають себе у безпеці. Щодня діти потрапляють у бійки, їх змушують вступати в різні угрупування, влаштовують цькування, у тому числі в соціальних мережах. Багато дівчаток і хлопчиків піддаються сексуальній нарузі. Це порочне явище негативно позначається на успішності дітей, а в довгостроковій перспективі може обернутися депресією, розвитком синдрому тривоги і навіть самогубствами».

Також внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків.

Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.

Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

  • розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування;
  • забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
  • повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Передбачено також  зобов’язання закладів освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв (з дотриманням конфіденційності) про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків.

Педагогічні працівники:

  • мають право назахист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;
  • зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг. Так, доповненою статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 гривень до 1700 гривень) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо ці дії вчинив неповнолітній від 14 до 16 років, штраф повинні будуть сплатити батьки.

Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 гривень до 3400 гривень) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Також передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Здобувачі освіти мають право на:

  • захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;
  • отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування).

Як впоратися з ситуацією самостійно

  • Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
  • Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
  • Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
  • Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.
  • Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

Отже, булінг (цькування) – це прояв агресії з подальшим залякуванням особистостіі появою можливості її повного підпорядкування собі і своїм інтересам. Така поведінка дає можливість людині самоствердитися за рахунок когось, заслужити собі загальний авторитет. Насправді задирака приховує свою неспроможність і слабкість.